приваблення

[prɪʋɑblɛnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова приваблювати; процес, у результаті якого щось або хтось стає привабливим, принадним, викликає інтерес або прагнення бути ближчим.

  2. (фіз.) Взаємодія між тілами, що призводить до їх зближення; сила, яка спрямована на зменшення відстані між об’єктами (наприклад, гравітаційне приваблення).

  3. (перен.) Внутрішня якість, сила, що спонукає до чогось, викликає потяг або симпатію (наприклад, приваблення до мистецтва).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приваблення, р. приваблення, д. привабленню, з. приваблення, о. привабленням, м. привабленні, к. приваблення

Більше записів