1. Змусити когось відчути сором, принизити, зганьбити, особливо публічно.
2. Докорити, осудити когось за вчинок, поводження, щоб викликати почуття сорому та змусити виправитися.
присоромити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Міг на високій старшинській раді оскаженіти, вихопити шаблю й рубонути по неслухняній руці, вмів присоромити крутим словом, вмів і вмовкнути, втишитися, а ось він, Юрій, торопіє перед власними старшинами, запобігає перед ними, корить себе, а інакше не може. …Різали курей, патрали рибу — приїхав поважний гість дядько Яким, Яким Сомко — переяславський полковник, батьків шурин.
— Франко Іван, “Мойсей”
Приклад 2:
О, Нелi вмiє присоромити свого двоногого товариша!.. Тодi ми йдемо до озера мовчки.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
Здавалося, що пiсля такої фрази хтось iз «провiнцiялiв» мусiв використати момент i присоромити Топченка, але i тепер нi Сiрко, нi Бродський — нiхто iз них не найшовся, що сказати ревiзоровi: першому тiльки незадоволено пересмикнулося обличчя, другий навiть льокайськи посмiхнувся.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: дієслово () |