Прикметник, що означає: призначений для певної мети, пристосований до чогось; споряджений, обладнаний.
У спеціальному вжитку (як термін): той, що входить до складу приладдя, комплекту чогось; допоміжний, супровідний.
приряджений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |