самогальмування

[sɑmoɦɑlʲmuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Фізичний процес, при якому рухома система (наприклад, транспортний засіб, механізм) знижує свою швидкість або зупиняється без застосування зовнішніх гальмівних сил, а за рахунок внутрішніх сил опору (тертя, опору середовища тощо).

  2. У техніці — властивість або режим роботи механізму, електричного двигуна чи системи, при якому вони мають здатність до швидкого автономного зупинення після відключення енергії.

  3. У переносному значенні — свідома або несвідома психологічна чи поведінкова обмеження власної активності, ініціативи або розвитку людиною, що перешкоджає досягненню цілей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самогальмування, р. самогальмування, д. самогальмуванню, з. самогальмування, о. самогальмуванням, м. самогальмуванні, к. самогальмування

Більше записів