Словник Української Мови
Буква
1. (геогр.) Розмовна назва міста Прип’ять, що розташоване на річці Прип’ять у Київській області України, відоме як місто-супутник Чорнобильської АЕС, повністю евакуйоване після катастрофи 1986 року.
2. (перен.) Символ покинутого через техногенну катастрофу міста, зони відчуження, а також загалом наслідків радіаційного забруднення.
Приклад 1:
Щит золотий з дивною емблемою — емблемою зради — прип’ятий на чорно-синій емалі вічності, вогневіє в чотирикутнику вікна, за холодними гратами. Він вогневіє й пливе нечутно за чорними сильветами бань і хрестів собору, вирізьбленого на тій самій емалі разом з верховіттями древніх дубів і тополь… Ба, він вирізьблений разом зі спогадами про дивні-дивні, давно забуті прекрасні дні, про дзвінке, замріяне (ах, хто ж то там так прекрасно грає за чорними сильветами?!
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”