1. (Про особу) Такий, що має звичку часто припадати, нахилятися; схильний до припадання.
2. (Про рослини) Такий, що росте низько до землі, припавши до неї; приземкуватий, пониклий.
припадистий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Панна Олімпія одяглася в дуже гарненьке убрання, хоч нібито простеньке, світло-сіренька, чуть-чуть бузкова барва того убрання надзвичайно подобала до ніжно-блідого обличчя Лімпочки, так само як і припадистий крой — до її тонкого гнучкого стану. Легеньке нашиття спереду з білих кружальців трошечки-капелечку одкривало її ніжну шийку й спиналося під горлечком золотою запинкою, віточкою тою, без голубця.
— Невідомий автор, “183 Pchilka Artushoki”
Частина мови: прикментик () |