Словник Української Мови
Буква
1. Падаючи, торкатися чогось, лягати на щось; прилягати щільно до чогось.
2. Наставати, наступати (про час, подію); випадати на якийсь час.
3. Виявлятися достатнім, відповідним за кількістю або мірою; ставати в пригоді.
4. (з часткою “ся”) Раптово кидатися, накидатися на когось з метою нападу або обіймів; приставати до когось із чимось наполегливо.
5. (розм.) Сильно бажати чогось, прагнути чогось; мати потяг до чогось.
Приклад 1:
Конспірациї бояр і похід Василька на Белз можуть припадати на кінець 1230 і першу половину 1231 р.; похід Данила на Перемишль — 1231; новий угорський похід, Угри під Володимиром, Данило воює Галичину — 1232 р.; Данило іде в Київщину, Андрій рушає походом на Волинь — зима 1232/3 р., битва під Шумськом — март 1233. В велику суботу 2/
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”
Приклад 2:
Олена перша зiскочила i почала припадати до саней та тужити на ввесь лiс. Яким стояв, сумно схиливши голову.
— Невідомий автор, “177 Ialinka Mikhailo Mikhailovich Kotsiubin”
Приклад 3:
Так, в діокс иді Титану TiO 2 на 1 масову частку Титану може припадати від 0,65 до 0,67 масових часток Кисню, що відповідає формулі TiO 1,9-2,0. Звичайно, такого роду формули вказують не склад молекули, – сполуки змінного складу мають не молекулярну, а атомну структуру, – а лише відображають кордони складу речовини.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”