1. Випадати на чиюсь частку, долю, ставати чиєюсь власністю або обов’язком у результаті розподілу, спадкування, домовленості тощо.
2. Бути призначеним, відведеним для когось або чогось; стосуватися безпосередньо певної особи чи обставин.
3. (у безособовому вживанні) Виявлятися потрібним, необхідним, доречним у певній ситуації; доводитися (робити щось).