1. (у геології) Процес осідання, накопичення та ущільнення мінеральних або органічних частинок на дні водойм, що з часом призводить до утворення осадових гірських порід; седиментація.
2. (у техніці, металургії) З’єднання металевих деталей шляхом нагрівання та тиску, при якому матеріали взаємно проникають один в одного на молекулярному рівні без використання припою; дифузійне зварювання.
3. (у лісівництві) Стан дерева, коли воно, будучи підрубаним або пошкодженим, не падає, а залишається частково прикріпленим до пня або спиняється сусідніми деревами; небезпечне для рубок стан деревини.