принципово

1. На основі принципів, з принципових міркувань; виходячи з певних переконань, правил або моральних норм.

2. У корені, в основі; що стосується суті, найважливіших сторін чогось.

3. Категорично, рішуче, без будь-яких можливостей для компромісу або відступів.

Приклади вживання

Приклад 1:
Та я стійко й послідовно «не пам’ятала» фактів, які цікавили моїх бесідників, а в дискусії стосовно поглядів моїх заарештованих друзів принципово не вдавалася: за погляди не судять — от вийдуть на волю, тоді й поговоримо з ними про їхні «помилки» і про мої «незгоди» з ними. Особливо цікавив кагебістів «чеський слід».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
“Северин Наливайко” — принципово новаторське явище не лише в українській, а й взагалі в сучасній історичній романістиці. ISBN 966-692-431-5 (серія) ISBN 966-692-435-8 (вибрані твори) ISBN 966-692-434-X © Вінграновський M., 2004 © Дзюба І., передмова, 2004 © Богдан, 2004 Микола Вінграновський Вибрані твори у трьох томах.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Приклад 3:
Отже, в квантовій механіці стан мікрочастинок описується принципово по – новому – за допомогою хвильової функції, яка є основним носієм інформації про їх корпускулярні і хвильові властивості. Ймовірність знаходження частинки в елементарному об’ємі dV дорівнює: dVΨdw 2 = , де величина dV dwΨ 2 = є густиною ймо – вірності, тобто визначає ймовірність зн а- ходження частинки в одиничному об’ємі в околі точки з координатами x, y, z. Таким чином, фізичний сенс має не сама функція Ψ , а к в а д р а т ї ї м о д у л я *2 ΨΨΨ = , яким визначається інте нсив- ність хвиль де Бройля.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: прислівник () |