примітив

[prɪmitɪʋ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Первісна, найпростіша форма чогось; прообраз, прототип.

  2. У математиці: первісна функція, тобто функція, похідна від якої дорівнює заданій функції.

  3. У мистецтві: твір народної творчості або художній витвір, що наслідує його стилістичну простоту та наївність образів.

  4. Застаріле: особа, що перебуває на низькому ступені розвитку, дикун.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. примітиви, р. примітива, д. примітивові, з. примітива, о. примітивом, м. примітиві, к. примітиве

Походження слова (Етимологія)

Слово «примітив» походить від латинського «primitivus», що означає «перший у своєму роді, початковий, первісний». Воно прийшло в українську мову через західноєвропейські мови, зокрема через німецьку, французьку та англійську. Спочатку воно означало щось первісне, але з часом набуло значення «нерозвинуте явище, недосконалий виріб або твір». Від нього утворені такі слова, як «примітивний», «примітивізм», «примітивізація» тощо.

Більше записів