Значення
-
У лінгвістиці: фонетичний процес або явище, при якому звук [х] переходить у звук [с] або навпаки, зокрема в історичному розвитку мов (наприклад, в українській та інших слов’янських мовах).
-
У церковній термінології: рідкісна назва для позначення Великодня або Пасхи, що вживалася в давніх текстах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. метахіазм, р. метахіазму, д. метахіазмові, з. метахіазм, о. метахіазмом, м. метахіазмі, к. метахіазме