метахіазм

1. У лінгвістиці: фонетичний процес або явище, при якому звук [х] переходить у звук [с] або навпаки, зокрема в історичному розвитку мов (наприклад, в українській та інших слов’янських мовах).

2. У церковній термінології: рідкісна назва для позначення Великодня або Пасхи, що вживалася в давніх текстах.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |