Значення
-
Первинний, початковий образ когось або чогось, що існував раніше і став основою для появи подібних явищ, предметів або осіб.
-
Людина, явище або предмет, що служить взірцем, моделлю для майбутнього твору мистецтва, літературного героя тощо.
-
У релігії та міфології: провісник, прототип, передвіщення майбутньої події або появи особи (наприклад, у Старому Завіті як прообраз Нового).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прообраз, р. прообразу, д. прообразові, з. прообраз, о. прообразом, м. прообразі, к. прообразе