Древослів

Словник Української Мови

примарний

[prɪmɑrnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Такий, що існує лише в уяві, нереальний, вигаданий; фантастичний, ілюзорний.

  2. Легкий, прозорий, немов привид; невиразний, ледь помітний.

  3. Пов’язаний із примарою (привидом), що належить їй; також — такий, що нагадує примару своєю невиразністю або нереальністю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. примарний, р. примарного, д. примарному, з. примарного, о. примарним, м. примарнім

Більше записів