1. Який облудою, обманом заволодів чим-небудь; отриманий шляхом облуди.
2. Який характеризується облудою, обманом; обманливий, лукавий.
3. Який приховує свої справжні наміри під виглядом доброти, щирості; лицемірний.
облудний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Занімій, о язику облудний! Не и наклепів, злобо, на благо й премудрість.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |