прикоріти БукваП 1. Укорінитися, пустити коріння (про рослини). 2. Перен. Міцно закріпитися, стати невід’ємною частиною чогось; утвердитися, закріпитися (про звички, явища, почуття тощо). Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←неокласицизмнеокласик→