1. Дія за значенням дієслова “приказувати“; наказ, розпорядження, яке віддає вищестояча особа підлеглому.
2. (у лінгвістиці) Спеціальна форма висловлювання (модальність), що виражає волю мовця щодо обов’язкового виконання дії адресатом; імператив.
приказування
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |