1. Так, що не привертає надмірної уваги, не настирно, стримано, тактовно.
2. Невимушено, легко, без наполегливого нав’язування своєї думки, бажання чи присутності.
ненав’язливо
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
На обличчі мала забагато косметики, але Ніколаічу й це подобалось, оскільки виглядало теж по-дитячому, мило й ненав’язливо. Були в неї пухкі губи й довга тонка шия, перетягнута шкіряним нашийником із металевими шипами.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прислівник () |