Наказувати, віддавати розпорядження, веліти комусь виконати щось, зазвичай з позиції влади, старшинства або службового становища.
Уживатися як команда, розпорядження у військовій, службовій або іншій ієрархічній системі.
приказувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Діти то є діти… Коли скласти пальці «козою», зробити страшні очі та погрозливо приказувати: «коза-дереза, за півбока луплена», ніби й справді коза хоче рогами забодати, діти регочуться до гикавки. Спосіб бавитися з дітьми загальновживаний і традиційний.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Приклад 2:
Власне, менi нiчого приказувати, бо за мене приказали мої пiдручнi, мої прекраснi пiдручнi, якi зараз шумлять, як музика, за дверима мого кабiнету. Тодi я кажу: — Антошка!
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: дієслово () |