Древослів

Словник Української Мови

наказати

[nɑkɑzɑtɪ] Дієслово

Буква:Н

Значення

  1. НАКАЗА́ТИ. 1. Віддати наказ, розпорядитися, звеліти зробити що-небудь. Командир наказав солдатам вишикуватися.

  2. заст. Дати пораду, настанову, повчання; заповісти. Батько наказав дітям жити в злагоді.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я накажу, ти накажеш, він накаже, ми накажемо, ви накажете, вони накажуть

Більше записів