НАКАЗА́ТИ. 1. Віддати наказ, розпорядитися, звеліти зробити що-небудь. Командир наказав солдатам вишикуватися.
2. заст. Дати пораду, настанову, повчання; заповісти. Батько наказав дітям жити в злагоді.
наказати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Краснояружський радив наказати цербера в той спосіб, що донести начальству про недавній випадок. І з мотивів етичних і з мотивів доцільності.
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: дієслово () |