Словник Української Мови
Буква
1. Розпорядження, вказівка, що підлягає безумовному виконанню; офіційний документ, що містить таке розпорядження.
2. Письмовий або усний акт вищого органу влади чи командування, обов’язковий для виконання підлеглими.
3. заст. Настанова, повчання, заповіт.
Приклад 1:
Як можна однією і тією ж рукою підписувати відозву про звільнення Анжели Девіс і наказ про дику безглузду розправу над дитиною?! Мабуть, мій лист — це глас вопіющого в пустелі.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
Сашко дивився захоплено на штурмана і аж тремтів увесь, як живе срібло, від войовничого азарту, але наказ є наказ. Андрієві було дуже цікаво, як штурман «говоритиме» з «Комітетом не журись».
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”