Словник Української Мови
Буква
1. Організована група людей, об’єднана спільною метою, завданнями та діяльністю (наприклад, спортивна, наукова, виробнича команда).
2. Колектив спортсменів, що представляють одну країну, місто, клуб тощо на змаганнях.
3. У комп’ютерних технологіях — набір інструкцій (операторів), що виконуються як єдине ціле програмою або користувачем.
4. У військовій справі — підрозділ у складі взводу, що складається з кількох бійців або розрахунків.
5. Застаріле: наказ, розпорядження, віддане підлеглому.
Приклад 1:
Тобі суми, ця дивна команда пе регрупувалася і зайняла всі підступи до подіюму… Ніхто й не зауважив, коли саме, в яку мить і після яких слів доповідачки, а також з якого і з чийого боку полетіла перша книга — поважний томище in quarto. Це однак послужило сиґналом для розгортання в часі і просторі цілої баталії.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
• ПЕРВЕРЗІЯ 172 через Банґкок свого адвоката, а через Монреаль — свого психоаналітика, настало Різдво, і вся команда зажадала від мене розпустити їх на вакації. Я задумав покінчити з усім цим у доволі традиційний спосіб, однак чутлива в усьому, що стосується моїх настроїв і намірів, Алекс устигла ножи цями перетяти шнурок, на якому я щойно почав гойдатися, намацуючи носаком звабливе ніщо порожнечі.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Коли вони полягали на лiжка, бiля гостинницi затрубив рiг i з грохотом пробiгла пожежна команда. Не спали майже до ранку.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”