пригасаючий

[prɪɦɑsɑjut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. (дієприкметник теперішнього часу від дієслова “пригасати“) Такий, що поступово втрачає силу, інтенсивність, яскравість; слабшаючий, затухаючий (про світло, почуття, процес тощо).

  2. (у переносному значенні) Такий, що поступово зникає, вщухає, приходить до кінця (про явище, стан, діяльність).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пригасаючий, р. пригасаючого, д. пригасаючому, з. пригасаючого, о. пригасаючим, м. пригасаючім

Більше записів