1. (про предмети) видавати глухий, уривчастий гуркіт або стукіт під час руху або падіння; пересуватися з таким звуком.
2. (перен., розм.) їхати або йти незграбно, важко, з гуркотом (часто про віз, возика тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. (про предмети) видавати глухий, уривчастий гуркіт або стукіт під час руху або падіння; пересуватися з таким звуком.
2. (перен., розм.) їхати або йти незграбно, важко, з гуркотом (часто про віз, возика тощо).