1. Властивість або стан того, що є незв’язним; відсутність логічного, причинно-наслідкового або структурного зв’язку між частинами чогось (наприклад, думок, висловлювань, тексту).
2. У математиці, зокрема в топології — властивість топологічного простору, який не можна подати як об’єднання двох непустих відкритих неперетинних множин; відсутність зв’язності.