Значення
-
Властивість або стан того, що є незв’язним; відсутність логічного, причинно-наслідкового або структурного зв’язку між частинами чогось (наприклад, думок, висловлювань, тексту).
-
У математиці, зокрема в топології — властивість топологічного простору, який не можна подати як об’єднання двох непустих відкритих неперетинних множин; відсутність зв’язності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незв'язність, р. незв'язності, д. незв'язності, з. незв'язність, о. незв'язністю, м. незв'язності, к. незв'язносте