1. Видавати глухий, гуркотливий звук, гурчати, грюкати (переважно про колісний транспорт, віз тощо).
2. Говорити голосно, багато і швидко, часто без змісту; базікати, теревенити.
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Видавати глухий, гуркотливий звук, гурчати, грюкати (переважно про колісний транспорт, віз тощо).
2. Говорити голосно, багато і швидко, часто без змісту; базікати, теревенити.