Властивість або стан людини, яка не схильна до спілкування, важко вступає в контакт з оточуючими, замкнута в собі.
некомунікабельність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан людини, яка не схильна до спілкування, важко вступає в контакт з оточуючими, замкнута в собі.
Відсутні