придела

[prɪdɛlɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (заст., рел.) Внутрішній бічний вівтар, каплиця або спеціальне приміщення для певного престолу в православному чи католицькому храмі, що часто має власну абсиду.

  2. (перен., рідко) Окрема, обмежена частина або ділянка чогось, що асоціюється з ізольованим простором.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. придел, р. придела, д. приделові, з. придела, о. приделом, м. приделі, к. приделе

Більше записів