1. (про людину) Такий, що не вміє гарно, вдало щось робити; незграбний, невправний.
2. (про предмет, дію тощо) Зроблений без смаку, невдалий, незграбний за формою або виконанням.
Словник Української Мови
Буква
1. (про людину) Такий, що не вміє гарно, вдало щось робити; незграбний, невправний.
2. (про предмет, дію тощо) Зроблений без смаку, невдалий, незграбний за формою або виконанням.
Приклад 1:
Кому ти такий незугарний потрібен! Гриць сопів, лежачи горічерева, і так само сопів Григорій.
— Невідомий автор, “Tigrolovi”