провал

1. Глибока вертикальна або похила порожнина у земній корі, що утворилася внаслідок карстових процесів; печера з вертикальним входом.

2. Раптове обвалення, осідання поверхні землі, покрівлі, стелі тощо внаслідок руйнування, утворення порожнини.

3. Повна невдача, крах у якійсь справі, діяльності або життєвій ситуації.

4. Різке погіршення здоров’я, фізичного чи психічного стану; втрата сил.

5. У переносному значенні — повна втрата чого-небудь (наприклад, пам’яті, свідомості).

Приклади вживання

Приклад 1:
Майже всі його акції, ці ескапади зухвалості, виконувані привселюдно, в оточенні телевізій та відеопіратів, обіцяли повний провал, однак завершувались повним тріюмфом. Чого тільки варте моторошно-солодке «Воскресіння Варвари Лянґиш», виконане за значної спонсорської допомоги опівночі перед однією з напіврозвалених гробниць Личаківського цвинтаря, коли з дванадцятьох картонних веж було випущено в дощові львівські небеса безліч голубів, повітряних куль, презервативів, ворон і поетичних метафор?!
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Провал за провалом змусили Азріля відмовитися від Соломіїного соло; без цирку вона виразно чахла, вдалася до алкоголю і виробила в собі звичку залякувати малу доньку всілякими історіями про велетнів, котрі пожирають власні голови. Ада виростала від цього надміру вразливою, до того ж відверто побоювалась матері, для якої уособлювала кінець повітряно- гімнастичної кар’єри.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
Наш ясний розум замкнуто в в’язницю, Думки прикуто до стіни, І завтрашній провал всю ніч нам сниться І Athinaios отруїв нам сни. Той Athinaios — горесне наймення, В його рядках — гіркі плачі, В його руках — погибель без спасення, Немов од рук харцизника вночі.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |