1. Доконаний вид до «цокотати»; почати цокотати, видаючи різкі, уривчасті звуки (про птахів, тварин, механізми).
2. Розм. Наговорити багато, швидко й без угаву (перев. про жінку).
Словник Української Мови
Буква
1. Доконаний вид до «цокотати»; почати цокотати, видаючи різкі, уривчасті звуки (про птахів, тварин, механізми).
2. Розм. Наговорити багато, швидко й без угаву (перев. про жінку).