Словник Української Мови
Буква
1. (від англ. prov) Скорочення від «провінція»; у соціальних мережах та інтернет-спільнотах — позначення чогось немодного, застарілого, провінційного, що не відповідає столичним чи глобальним трендам.
2. (від англ. prov) Скорочене позначення провокації, провокаційного вмісту або дії в інтернет-середовищі.
3. (від англ. prov. — provincial) У лінгвістиці та діалектології — позначення провінційного варіанту, діалекту або говірки.
Приклад 1:
Як провчили, він хотів утопитись, та люди не допустили… А пан знову вибив, щоб не топив кріпацької душі, бо за неї треба подушне платити! Так він ото, як мандрував Шамрай,- таки з двору кучер,- то й він за ним потяг аж у Донщину.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 2:
А я тобі скажу, сину: коли б у матері була така сила,.щоб тебе провчити, як чужі провчили, то не скакав би ти, як зінське щеня, угору – не дорікав би гіркими словами стару матір, що над тобою довгих нічок недосипляла, од свого рота одривала та тобі давала?.. не ображав би ти її серця так!..
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 3:
– У нас не попадайсь, зараз провчимо, а найбiльш тих, що добрих людей замiсть рушникiв та годують гарбузами. – Та здумав своє лихо, здихнув важко та голову понурив i стоїть.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”