Значення
-
Встановлений порядок, спосіб, форма виконання або обробки чого-небудь; послідовність дій для досягнення певного результату, часто офіційного або юридичного характеру.
-
Сукупність послідовних дій, операцій, що становлять технологічний процес або метод лікування, дослідження тощо.
-
(у праві) Визначена законом форма та порядок розгляду справ у суді або інших державних органах; судочинство.
-
(у інформатиці) Підпрограма, частина комп’ютерної програми, що виконує певну закончену функцію.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. процедура, р. процедури, д. процедурі, з. процедуру, о. процедурою, м. процедурі, к. процедуро
Походження слова (Етимологія)
Слово «процедура» походить від латинського «procedere», що означає «йти вперед», «просуватися». Воно увійшло в українську мову через західноєвропейські мови, зокрема через французьку та німецьку. Спочатку воно означало «процес», «хід справи», а згодом набуло значення «офіційний порядок дій» або «медична маніпуляція». Це слово пов’язане з такими поняттями, як «процес», «прецедент» і «прерогатива».