процедура

1. Встановлений порядок, спосіб, форма виконання або обробки чого-небудь; послідовність дій для досягнення певного результату, часто офіційного або юридичного характеру.

2. Сукупність послідовних дій, операцій, що становлять технологічний процес або метод лікування, дослідження тощо.

3. (у праві) Визначена законом форма та порядок розгляду справ у суді або інших державних органах; судочинство.

4. (у інформатиці) Підпрограма, частина комп’ютерної програми, що виконує певну закончену функцію.

Приклади вживання

Приклад 1:
Щодо мене почалася процедура виключення з партії. Навколо зависла специфічна атмосфера: суміш насторожености й співчуття, осуду й розуміння.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Причому, процедура приводження була дуже коротка, а процедура виводження дуже довга. Приведеного просто пхали в камеру та й уже, а щоб вивести людину, треба було відбути досить довгу мороку — спершу в кормушку встромлялася голова оперативника й шипіла «на Бе», «на Ме», а тоді йшла по камері хвиля відгуків — всі, хто був «на Бе» чи «на Ме», говорили свої прізвища, так поки хвиля не натрапляла на потрібне прізвище, немов на каменюку, й зупинялася від голосу оперативника: — «Давай збирайся на допрос!» або «Давай з вещами!» Тоді людина видиралася одчайдушне з гливкої саламахи, немов муха з макітри липкої меляси, обриваючи на собі решту лахміття, мокрого від поту, й випадала в коридор з «вещами» чи без «вещей».
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 3:
Процедура відбору та оцінки постачальників послуг та матеріальних ресурсів корпорації Nokia враховує такі чинники взаємодії (рис. 21.12): класифікація постачальників; ключові учасники у партнерстві; глобальні та місцеві аудитори; менеджери з поставок; система моніторингу; регулярні збори; спільне планування (ст ратегічне, тактичне); спільні вимоги до розробки продукції; оперативний зв’язок.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: іменник (однина) |