Значення
-
Виключне право, привілей або повноваження, якими володіє певна особа, організація або державна інституція внаслідок закону, традиції або статусу.
-
Перевага або особливе право, що належить комусь за його становищем, професією тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прерогатива, р. прерогативи, д. прерогативі, з. прерогативу, о. прерогативою, м. прерогативі, к. прерогативо