сабейці

Значення

1. Стародавнійсемітський народ, що мешкав на півдні Аравійського півострова (на території сучасного Ємену) приблизно з II тисячоліття до н.е. до VI століття н.е., створивши могутню державу Саба (Сабейське царство) з розвиненою іригаційною системою, торгівлею ладаном та миррою.

2. Послідовники релігійно-філософської течії сабеїзму (сабіїзму), що існувала в середньовічному Близькому Сході та поєднувала елементи стародавніх астральних культів, гностицизму та християнства; часто ототожнюються з мандеями.

Правопис та відмінювання