1. Виключне право, привілей або повноваження, якими володіє певна особа, організація або державна інституція внаслідок закону, традиції або статусу.
2. Перевага або особливе право, що належить комусь за його становищем, професією тощо.
прерогатива
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ми чудово знаємо катастрофічне грошове стано вище Респондента (перевірка восьмою фінансовою канцеля рією навела деякі остаточні суми, від яких волосся, хоч це й не моя прерогатива, може стати сторч). Похід Респондента по церквах можна (таким чином) розглядати як спробу заволодіння чимось особливо коштовним із церковного майна (малярство Пальми Старшого або Молодшого, Белліні, Тьєпольо; елементи церковного декору; чаші, дароносиці, монстранції, шкатули тощо).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Враховуючи пробіли Alien vs Predator Називання — чи не єдина істинно людська прерогатива. Саме людині довірив Бог назвати всю сотворену живність: усіх тварин, і всіх птахів небесних, і всіляку «іншу морську сволоту» (див.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Частина мови: іменник (однина) |