привілей

Буква:П

Значення

Особлива права або перевага, надана певній особі, групі осіб чи організації, часто всупереч загальним правилам або на шкоду іншим.
Історично: письмова грамота, жалована грамота монарха або іншого верховного правителя, яка надавала підданим певні права, свободи, майнові чи службові переваги (наприклад, міське самоврядування, право на торгівлю).
У переносному значенні: виняткове право, можливість або перевага, доступна лише за особливих обставин або певному колу осіб.

Граматичні форми:

н. привілей, р. привілею, д. привілеєві, з. привілей, о. привілеєм, м. привілеєві, к. привілею