Словник Української Мови
Буква
1. Випадок, подія або рішення, що має місце в минулому і може служити зразком, прикладом або виправданням для аналогічних дій чи рішень у майбутньому.
2. У праві: рішення суду з конкретної справи, яке є обов’язковим зразком для подальшого розгляду аналогічних справ у судах тієї ж або нижчої інстанції (характерно для системи common law).
3. Перший або попередній випадок чогось, що створює традицію, звичай або може бути використаний як аргумент.
Приклад 1:
«крутійського роману» — хоч тут маємо контамінацію бурлескного з героїчним, як у «Енеїді» Котляревського); є і, сказати б, світова екзотика (поява арабської принцеси, негритянок і китайських приблуд в українських степах; знов-таки, пригадується прецедент: Майк Иогансен з його «Подорожжю ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки Альцести у Слобожанську Швейцарію» та «Неймовірними авантурами дона Хосе Перейра у херсонськім степу»); і є — все інше «оповиваючи» — стихія поетичної химерії, яка і визначає неповторність та органічність роману. Це саме стихія, а не відомий у світовій і нашій літературі прийом «учуднення».
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”