1. (філос., рел.) Стан духовної досконалості, внутрішнього осягнення істини та вищої мудрості; просвітління.
2. (перен.) Високий рівень освіченості, інтелектуального та культурного розвитку; освіченість.
Словник Української Мови
Буква
1. (філос., рел.) Стан духовної досконалості, внутрішнього осягнення істини та вищої мудрості; просвітління.
2. (перен.) Високий рівень освіченості, інтелектуального та культурного розвитку; освіченість.