Значення
-
(філос., рел.) Стан духовної досконалості, внутрішнього осягнення істини та вищої мудрості; просвітління.
-
(перен.) Високий рівень освіченості, інтелектуального та культурного розвитку; освіченість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. просвітленість, р. просвітленості, д. просвітленості, з. просвітленість, о. просвітленістю, м. просвітленості, к. просвітленосте