приріст

1. Збільшення кількості, обсягу, розміру або маси чогось; нарощування, додавання.

2. Кількість або обсяг, на які щось збільшилося; різниця між кінцевим і початковим значенням.

3. У статистиці, демографії, економіці — показник, що відображає абсолютне або відносне збільшення чисельності населення, обсягу виробництва, прибутку тощо за певний період.

4. У біології, сільському господарстві — збільшення живої маси тварини або рослини; набір ваги.

5. У математиці — величина, на яку збільшується змінна величина (аргумент або функція).

Приклади вживання

Приклад 1:
За час Т здійснюється одне повне коливання і фаза коливань отримує приріст π2 , тобто ( ) ( ) πϕωϕω 2tTt 0000 ++=++ . Звідси 0 2T ω π= .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Приріст кінетичної енергії кdE ма- теріальної точки дорівнює роботі dA : dmc c 1 mdcdE 2 2 2 02 =             − = υ к . Інтегруючи отримане співвідно- шення, маємо: C c 1 cmE 2 2 2 0 + − = υ к .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
В даному поколінні їх кількість дорівнює kN, тобто приріст кільк ості нейтронів за одне покоління ( )1kNNkNdN −=−= . Приріст кількості нейтронів за од и- ницю часу, тобто швидкість наростання ланцюгової реакції ( ) τ 1kN dt dN −= , dt1k N dN τ −= .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |