мочка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “мокрота” — невелика кількість рідини, вологи.

2. Нижня м’яка частина зовнішнього вуха людини, що не містить хряща.

3. Частина плоду деяких рослин (наприклад, стручка), що містить насінину; окреме насіння в стручку або качані.

4. Невеликий пучок, жмутик чогось (наприклад, волосся, вовни).

Приклади вживання

Приклад 1:
Ні – мочка не вміла так по-англій сь- ки, як я! Правда, запрошувала його раз у раз до себе, обіцювала бог знає що за діла від свого ба – тька, ректора університету; а я така бідолаха супроти неї, що червоніюся вже за п’ятдесят кроків перед ним, не втяла б ні – коли такого.
— Невідомий автор, “038 Kobilianska Olga Valse Melancolique Klasika Ukrayinskoyi Lit”

Частина мови: іменник (однина) |