мочка

[mot͡ʃkɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “мокрота” — невелика кількість рідини, вологи.

  2. Нижня м’яка частина зовнішнього вуха людини, що не містить хряща.

  3. Частина плоду деяких рослин (наприклад, стручка), що містить насінину; окреме насіння в стручку або качані.

  4. Невеликий пучок, жмутик чогось (наприклад, волосся, вовни).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мочка, р. мочки, д. мочці, з. мочку, о. мочкою, м. мочці, к. мочко

Більше записів