Процес витримування чогось у рідині (переважно воді) для надання певних властивостей, розм’якшення, очищення або приготування до подальшої обробки (наприклад, мочіння білизни, мочіння деревної кори, мочіння яблук для сидру).
У медицині та фізіології — непідконтрольне або патологічне випорожнення сечового міхура; синонім до слова «нетримання сечі».
У сільському господарстві — спосіб підготовки насіння (замочування) або консервації кормів (силосування) шляхом ферментації у рідині.