Значення
-
Перестати тримати злість, образи або претензії до когось; відпустити провину, припинити осуджувати за вчинок.
-
Звільнити від зобов’язання, боргу або покарання; не вимагати відшкодування чи відплати.
-
(У побуті) Вибачити, визнати щось несуттєвим або таким, що не потребує уваги (наприклад, простити недбайливість, простити неввічливість).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я прощу, ти простиш, він простить, ми простимо, ви простите, вони простять
Походження слова (Етимологія)
Слово «простити» походить від праслов’янського *prostiti, яке, ймовірно, утворене від прикметника *prostъ зі значенням «вільний, простий». Спочатку воно означало «звільнити від чогось», а згодом набуло значення «вибачити». Це слово має багато споріднених форм в українській мові, таких як «прощати», «прощатися», «прощення», а також відповідники в інших слов’янських мовах: російське «простить», польське «prościć» (випрямляти), чеське «prostiti» (позбавляти), болгарське «простя» (вибачу) тощо.