простити

1. Перестати тримати злість, образи або претензії до когось; відпустити провину, припинити осуджувати за вчинок.

2. Звільнити від зобов’язання, боргу або покарання; не вимагати відшкодування чи відплати.

3. (У побуті) Вибачити, визнати щось несуттєвим або таким, що не потребує уваги (наприклад, простити недбайливість, простити неввічливість).

Приклади вживання

Приклад 1:
«Простити мої гріхи, отче», — сказав він. «Ну то прощаю тобі!» — махнув я рукою, і він вдячно поцілував кожну фалангу мого пальця.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: дієслово () |