Значення
-
(техн.) Тонкий стальний стрижень з ручкою, що використовується для правлення (доведення до гостроти) леза ножів, бритв тощо шляхом тертя об його поверхню.
-
(іст.) Старовинна зброя у вигляді важкої палиці з металевою головкою, часто оздобленою шипами; булава, кийок.
-
(діал., заст.) Точильний брусок, оселедець.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мусат, р. мусата, д. мусатові, з. мусата, о. мусатом, м. мусаті, к. мусате