1. Вчинок, дія або бездіяльність, що суперечать нормам моралі, права, обов’язку і викликають засудження або кару; вина, гріх.
2. Причина чогось небажаного, неприємного; джерело негативних наслідків або відповідальності.
Словник Української Мови
Буква
1. Вчинок, дія або бездіяльність, що суперечать нормам моралі, права, обов’язку і викликають засудження або кару; вина, гріх.
2. Причина чогось небажаного, неприємного; джерело негативних наслідків або відповідальності.
Приклад 1:
Це не алкоголь, а твоя провина, сказала я, ти чуєш себе винним перед тією, з медальйона. Можлифо, можлифо, кривлявся він, лягаючи поруч.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Всюди клади в душу води — Й царство небесне… Тихо моли Бога, коли Кожен воскресне… «Незримий, як зозулина провина…» Незримий, як зозулина провина, Іде годинник — швидше, аніж час. Минає ніч, як світу половина, І тінню проминає нас крізь нас.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”