1. У прямому, вертикальному положенні; стовпом, стовпчиком (про людей або предмети).
2. У стані нерухомості, без дії; на одному місці.
Словник Української Мови
Буква
1. У прямому, вертикальному положенні; стовпом, стовпчиком (про людей або предмети).
2. У стані нерухомості, без дії; на одному місці.
Приклад 1:
— І спасибі вам, паничику, і простибі вам за вашу ласку, за вашу добрість! — дякувала бідна молодиця, ледве переводячи голос.
— Самчук Улас, “Марія”