Словник Української Мови
Буква
1. Поступово з’являтися, ставати видимим на поверхні чогось, виступати назовні (про рідину, плями, кольори тощо).
2. Ставати помітним, очевидним, виявлятися (про почуття, риси характеру, ознаки явища).
3. Рідк. Виступати вперед, виходити на передній план; починати виділятися серед іншого.
Приклад 1:
), як в Івана Долинника, вперше в такій формі починають проступати ознаки божевілля, хоча в його, Богдановому, роді, на відміну від Іванового, ніхто ніколи не хворів на душевний розлад? Тільки ж як Богдан ще разом з Іваном навчався в одній клясі і вони товаришували, то в Івана також не помічалося жодних ознак цього розладу, радше навпаки, адже Іван був тоді з них чи не найздібніший, і йому — від учителів до знайомих тіточок, усі наввипередки пророкували велике майбутнє, оскільки нікому й на думку не спадало, що незначна, ледь помітна надщербина якоїсь там третьорядної клепки в голові його матері, почавши від повноліття і, швидко прогресуючи з кожним роком, розростеться в Іванові до божевілля?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”