Значення
-
Стан глибокої фізичної та психічної виснаженості, млявості, повної байдужості до оточення, що часто виникає після важких переживань, хвороби або виснажливої діяльності; пригнічення, апатія.
-
У медицині — важкий ступінь прояву виснаження нервової системи, що характеризується крайньою млявістю, зниженням усіх психічних функцій та реакцій на подразнення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прострація, р. прострації, д. прострації, з. прострацію, о. прострацією, м. прострації, к. простраціє
Походження слова (Етимологія)
Слово «прострація» походить від пізньолатинського «prostratio», що означає «повалення» або «засмучення». Воно утворене від латинського дієслова «prosternere» (валяти, руйнувати, засмучувати), яке складається з префікса «pro-» (перед, уперед) та дієслова «sternere» (розстеляти, валити). Це латинське дієслово споріднене з праслов’янським *prosteru, від якого походить українське «простерти». Таким чином, «прострація» буквально означає стан, коли людину «повалено» фізично та психічно, тобто крайня слабкість.