Значення
-
У Стародавньому Римі — колишній претор, який після закінчення терміну своїх повноважень отримував управління провінцією з імператорськими повноваженнями (на відміну від проконсула, який керував сенатською провінцією).
-
Посадовець у Стародавньому Римі, намісник провінції, призначений з числа колишніх преторів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пропретор, р. пропретора, д. пропреторові, з. пропретора, о. пропретором, м. пропреторі, к. пропреторе