муджтахід

[mudʒtɑxid] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Муджтахід — у мусульманському правознавстві (фікху): вчений-богослов, який має право самостійно приймати рішення (виносити фетви) на основі власного тлумачення джерел ісламського права (Корану та сунни).

  2. Муджтахід — у шиїтському ісламі: найвищий духовний авторитет, великий аятолла, який має право на самостійне судження (іджтигад) у релігійно-правових питаннях.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. муджтахід, р. муджтаходу, д. муджтаходові, з. муджтахід, о. муджтаходом, м. муджтаході, к. муджтаходе

Більше записів